Словарь української мови (1924)/проклятий

by Борис Грінченко

◀ проклясти

Словарь української мови Борис Грінченко П проклятий

прокляття ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Про́кля́тий, а, е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. Чуб. V. 420. В одного чоловіка була жінка Химка, і така була проклята, що все його б'є. Рудч. Ск. I. 57.