Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прокочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прокочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Проко́чувати, чую, єш, сов. в. прокоти́ти, кочу́, тиш, гл. Прокатывать, прокатить.