Словарь української мови (1924)/прокручувати

by Борис Грінченко

◀ прокрутитися

Словарь української мови Борис Грінченко П прокручувати

прокрякати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прокру́чувати, чую, єш, сов. в. прокрути́ти, чу́, тиш, гл. Просверлить. Взяла його, сховала до скрині і прокрутила маленьку дірочку, щоб дух пускати. Чуб. II. 9.