Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прокурвавити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прокурвавити
Берлін: Українське слово, 1924

Прокурва́вити, влю, виш, гл. Растратить на публичныхъ женщинъ. А п'яничка шо не пріп'є, то все прокурвавить. Гол. I. 222.