Словарь української мови (1924)/прокурвавити
Зовнішній вигляд
◀ прокур | Словарь української мови П прокурвавити |
прокурор ▶ |
|
Прокурва́вити, влю, виш, гл. Растратить на публичныхъ женщинъ. А п'яничка шо не пріп'є, то все прокурвавить. Гол. I. 222.