Словарь української мови (1924)/проламувати

by Борис Грінченко

◀ проламати

Словарь української мови Борис Грінченко П проламувати

проласувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прола́мувати, му́ю, єш, сов. в. пролама́ти, ма́ю, єш, гл. Проламывать, проломить. І проломавши (стелю), спустили ліжко. Єв. Мр. 4. Проламав (у лісі) стежку. Рудч. Ск. II. 106.