Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пролиґати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пролиґати
Берлін: Українське слово, 1924

Проли́ґати, ґаю, єш, гл. Проглотить. Музика що затирлиґав, то і пролиґав. Ном. № 12465.