Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пролютувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пролютувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пролютува́ти, ту́ю, єш, гл. Пробыть извѣстное время разозленнымъ, разсерженнымъ.