Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пролісок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пролісок
Берлін: Українське слово, 1924

Про́лісок, ску, м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. Стор. II. 118 2) мн. Раст. Scilla cernua. Потебня. Къ ист. звук. III. 96.