Словарь української мови (1924)/пролітати

by Борис Грінченко

◀ проліт

Словарь української мови Борис Грінченко П пролітати

пролітувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проліта́ти, та́ю, єш, сов. в. пролеті́ти, лечу́, ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Чуб. V. 128. Дрібний сніжок пролітає. Чуб. V. 1015.

Проліта́ти, та́ю, єш, гл. Облетѣть. Я ввесь світ пролітала, золотих горів не видала. Чуб. V. 336.