Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/промаячіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
промаячіти
Берлін: Українське слово, 1924

Промаячі́ти, чі́ю, єш, гл. Промаяться? Сяк так, то з журбою, то з тугою промаячіла Маруся до спасівки. Кв.