Словарь української мови (1924)/промешкати

by Борис Грінченко

◀ прометушитися

Словарь української мови Борис Грінченко П промешкати

промивати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Промешка́ти, ка́ю, єш, гл. Находиться. Хведор Безродный, бездольний пробував порубаний, постреляний, на рани смертельнії незмагає, а коло його джура Ярема промешкає. АД. I. 252.