Словарь української мови (1924)/промокати
Зовнішній вигляд
◀ проможність | Словарь української мови П промокати |
промолодикувати ▶ |
|
Промока́ти, ка́ю, єш, сов. в. промо́к(ну)ти, ну, неш, гл. Промокать, промокнуть. Пан промок та й замерз. Рудч. Ск. II. 75.