Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проморгати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проморгати
Берлін: Українське слово, 1924

Проморга́ти, га́ю, єш, гл. Прозѣвать. А що, хлопче, проморгав дівчину? Харьк.