Словарь української мови (1924)/промочити

by Борис Грінченко

◀ промоція

Словарь української мови Борис Грінченко П промочити

промрячити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Промочи́ти, чу́, чиш, гл. Промочить. Подай, каже, пане Остапе, хоч води уста промочити. Рудч. Ск. I. 64. Гей, як заплачу, весь лист промочу. Чуб. V. 755. В ту хаточку і дощик не промоче. Мил. 218.