Словарь української мови (1924)/промчати

by Борис Грінченко

◀ промуштрувати

Словарь української мови Борис Грінченко П промчати

промчатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Промча́ти, мчу́, мчи́ш, гл. Промчать. Коні так швидко промчали, — і не роздивилася, хто їхав. Харьк.