Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проміння

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проміння
Берлін: Українське слово, 1924

Промі́ння, ня, с. соб. Лучи. Сонце… сипнуло промінням по росяних травах. К. ХП. 23. Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах. МВ. I. 39.