Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пронизувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пронизувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прони́зувати, зую, єш, сов. в. прониза́ти, жу, жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця. Стор. МПр. 77.