Словарь української мови (1924)/пронняти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ пронишпорити Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пронняти 		проноза ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Проння́ти, йму́, ме́ш, гл. = Проняти. Наче ножем пронняла Христю наскрізь. Мир. Пов. II. 78.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/пронняти&oldid=535059