Словарь української мови (1924)/пронудити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ проноситися Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пронудити 		пронудитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Пронуди́ти, джу́, диш, гл. Заставить проскучать. — сві́том. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу. Сим. 236.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/пронудити&oldid=535065