Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пронюхувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пронюхувати
Берлін: Українське слово, 1924

Проню́хувати, хую, єш, сов. в. проню́хати, хаю, єш, гл. Пронюхивать, пронюхать, разнюхать, развѣдывать, развѣдать, провѣдать. Пронюхала мишва, що вже нема котів, та швидче до мішків. Гліб.