Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пропахати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пропахати
Берлін: Українське слово, 1924

Пропа́хати, хаю, єш, гл. Пропитать запахомъ, надушить. Пропахаєте ладаном і хати, й одежу. Левиц. I. 403.