Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пропивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пропивати
Берлін: Українське слово, 1924

Пропива́ти, ва́ю, єш, сов. в. пропи́ти, п'ю́, є́ш, гл. Пропивать, пропить. Всі свої гроші пропив. Рудч. Ск. II. 21. Пропива́ти ба́тька. О свадебныхъ гостяхъ: пить въ шинкѣ вмѣстѣ со свекромъ во вторникъ послѣ свадьбы. Мил. 125.