Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пропихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пропихати
Берлін: Українське слово, 1924

Пропиха́́ти, ха́ю, єш, сов. в. пропха́ти, пха́ю, єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.