Словарь української мови (1924)/проплювати

by Борис Грінченко

◀ проплисти

Словарь української мови Борис Грінченко П проплювати

проповзти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проплюва́ти, плюю́, є́ш, гл. Расплевать; заплевать. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Ном. № 4602. Твою бороду проплюють, прохаркають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359.