Словарь української мови (1924)/прополювати

by Борис Грінченко

◀ прополоти

Словарь української мови Борис Грінченко П прополювати

пропонеділкувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пропо́лювати, люю, єш, сов. в. прополо́ти, лю́, леш, гл. Пропалывать, прополоть. Топчи, милий, доріженьку, а я свою прополю. Чуб. V. 275.

Прополюва́ти, лю́ю, єш, гл. Проохотиться.