Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проробляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проробляти
Берлін: Українське слово, 1924

Проробля́ти, ля́ю, єш, сов. в. пророби́ти, блю́, биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у.