Словарь української мови (1924)/прорізувати
Зовнішній вигляд
◀ прорізникувати | Словарь української мови П прорізувати |
прорік ▶ |
|
Прорі́зувати, зую, єш, сов. в. прорі́зати, жу, жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі. Рудч. Ск. I. 62.