Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просивий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просивий
Берлін: Українське слово, 1924

Про́сивий, а, е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. Про́сивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три просивенькі. Гол. I. 192.