Словарь української мови (1924)/просивий
Зовнішній вигляд
◀ просерен | Словарь української мови П просивий |
просиджувати ▶ |
|
Про́сивий, а, е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. Про́сивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три просивенькі. Гол. I. 192.