Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просияти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просияти
Берлін: Українське слово, 1924

Просия́ти, я́ю, єш, гл. Просіять. Ти, моя зоре, просияєш надо мною. Шевч. 240.