Словарь української мови (1924)/прославляти
Зовнішній вигляд
◀ прославити | Словарь української мови П прославляти |
прославлятися ▶ |
|
Прославля́ти, ля́ю, єш, сов. в. просла́вити, влю, виш, гл. Прославлять, прославить. Чуб. III. 351. Тоді і я прославлю твою силу, що ти собі запомогти умієш. К. Іов. 91.