Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прослебізувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прослебізувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прослебізува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Прочесть по складамъ. О. 1862. I. 68. 2) Проговорить или прочитать вяло.