Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прослухати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прослухати
Берлін: Українське слово, 1924

Прослуха́ти, хаю, єш, сов. в. прослу́хати, хаю, єш, гл. Слушать, прислушиваться, послушать. Іще слухає-прослухає, чи не судить його де козак альбо мужик. АД. II. 110.