Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прослідок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прослідок
Берлін: Українське слово, 1924

Прослі́док, дку, м. Слѣдъ. НВолын. у. Прослідок по дорозі видко. Харьк. у. Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди ні кинь оком, усюди виден був по їй прослідок. К. ЧР. 65.