Словарь української мови (1924)/просмикувати

by Борис Грінченко

◀ просмерднути

Словарь української мови Борис Грінченко П просмикувати

просміх ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Просми́кувати, кую, єш, сов. в. просмикну́ти, ну́, не́ш, гл. Продергивать, продернуть сквозь что. Кождому гостеві просмикує в застіжку (стрічку). МУЕ. III. 153.