Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просмикувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просмикувати
Берлін: Українське слово, 1924

Просми́кувати, кую, єш, сов. в. просмикну́ти, ну́, не́ш, гл. Продергивать, продернуть сквозь что. Кождому гостеві просмикує в застіжку (стрічку). МУЕ. III. 153.