Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просоліти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просоліти
Берлін: Українське слово, 1924

Просолі́ти, лі́ю, єш, гл. Просолиться, просолѣть. Солонії млаки слізьми просоліли. К. Досв. 11. Просоліла риба. Константиногр. у.