Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/простаченко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
простаченко
Берлін: Українське слово, 1924

Простаче́нко, ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.