Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/простугоніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
простугоніти
Берлін: Українське слово, 1924

Простугоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Прогремѣть, простучать. Крамарський віз (шляхом) простугонить. МВ. I. 22.