Словарь української мови (1924)/простісінько
Зовнішній вигляд
◀ простісінький | Словарь української мови П простісінько |
простість ▶ |
|
Прості́сінько, нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі. Левиц. Пов. 69.