Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/простісінько

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
простісінько
Берлін: Українське слово, 1924

Прості́сінько, нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі. Левиц. Пов. 69.