Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Просува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. просу́нутися, нуся, нешся, гл. Просовываться, просунуться, пролѣзать, пролѣзть, протискиваться, протиснуться. Аж там такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. Рудч. Ск. У хатах уже і просунутися ніде. Мир. Пов. II. 58.