Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просурмити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просурмити
Берлін: Українське слово, 1924

Просу́рми́ти, млю, миш, гл. Протрубить.