Словарь української мови (1924)/просіка

by Борис Грінченко

◀ просівати

Словарь української мови Борис Грінченко П просіка

просікати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Просі́ка, ки, ж. Просѣка. Він зробив (у лісі) просіку. Драг. 205.