Словарь української мови (1924)/протарахкотіти
| ◀ протарабанити | Словарь української мови П протарахкотіти |
протаскати ▶ |
|
Протарахкоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Простучать, прогромыхать (быстро). Хтось возом протарахкотів проз хату.
| ◀ протарабанити | Словарь української мови Борис Грінченко П протарахкотіти |
протаскати ▶ |
|
Словарь української мови — П
протарахкотіти
Борис Грінченко
1924
Протарахкоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Простучать, прогромыхать (быстро). Хтось возом протарахкотів проз хату.