Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/протверезити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
протверезити
Берлін: Українське слово, 1924

Протверези́ти, жу́, зи́ш, гл. Протрезвить, отрезвить. Нужда протверезила його, прояснила його душу. Левиц. I. 541.