Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/протеріблювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
протеріблювати
Берлін: Українське слово, 1924

Протері́блювати, люю, єш, сов. в. протереби́ти, блю́, би́ш, гл. 1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс. НВолын. у. 2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать. НВолын. у. 3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук. НВолын. у.