Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/протикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
протикати
Берлін: Українське слово, 1924

Протика́ти, ка́ю, єш, сов. в. проткну́ти, ну́, не́ш, гл. Протыкать, проткнуть. За царя Тимка, як була земля тонка: пальцем проткни та й води напийся. Ном. № 6856.