Словарь української мови (1924)/протичка
| ◀ протистися | Словарь української мови П протичка |
протікати ▶ |
|
Про́тичка, ки, ж. Родъ металлическаго прутика для чистки трубки. Гол. Од. 66. Шух. I. 300, 276. Витягти люльку, довго він довбався в ній протичкою. Мир. ХРВ. 224.