Словарь української мови (1924)/проторохтіти
| ◀ проторгувати | Словарь української мови П проторохтіти |
проторувати ▶ |
|
Проторохті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями. МВ. (О. 1862. III. 71).
| ◀ проторгувати | Словарь української мови Борис Грінченко П проторохтіти |
проторувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
проторохтіти
Борис Грінченко
1924
Проторохті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями. МВ. (О. 1862. III. 71).