Словарь української мови (1924)/проточина
Зовнішній вигляд
◀ проторувати | Словарь української мови П проточина |
проточити ▶ |
|
Прото́чина, ни, ж. 1) Мѣсто въ плотинѣ, гдѣ вода просачивается. Уміємо проточини гатити і сховане на Божий світ являти. К. Іов. 59. Дыра, сквозь которую протекаетъ вода (въ крышѣ, запрудѣ). Рк. Левиц. 2) Дыра, проѣденная мышами, червями.