Словарь української мови (1924)/протринькати
| ◀ протримати | Словарь української мови П протринькати |
протрубити ▶ |
|
Протри́нькати, каю, єш, гл. Растратить, промотать. Батько може увесь вік не доїдав, не досипляв та копієчку до копієчки складав, а син швиденько усе протринькав. Харьк. г.