Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/протурготіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
протурготіти
Берлін: Українське слово, 1924

Протурготі́ти, чу́, ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.